Отримання чи відмова від спадщини

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ

• Місце відкриття спадщини
• Право на спадкування
• Строки для прийняття спадщини
• Відмова від прийняття спадщини

ЗРАЗКИ ЗАЯВ

• Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини
• Зразок заяви про прийняття спадщини за законом
• Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом
• Зразок заяви про видачу свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину

ПЛАТЕЖІ ЗА ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ

• Державне мито
• Пільги
• Плата за додаткові послуги правого характеру

СПАДКОВИЙ РЕЄСТР

• Плата за внесення записів та видачу витягів зі Спадкового реєстру
• Категорії громадян, що звільняються від плати за звернення до Спадкового реєстру
• Оподаткування доходів, отриманих у спадщину

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ

Місце відкриття спадщини

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).

При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Cтаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом
1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1262. Друга черга спадкоємців за законом
1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Стаття 1263. Третя черга спадкоємців за законом
1. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом
1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Стаття 1265. П’ята черга спадкоємців за законом
1. У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
2. У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, коли спадкоємцями укладено договір про зміну черговості права на спадкування.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Строки для прийняття спадщини

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини

Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини, тобто спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини також подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

ЗРАЗКИ ЗАЯВ ДЛЯ ДІЙ ЗІ СПАДЩИНОЮ

Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини

Заява про відмову від спадщини - закачати/переглянути *.doc, 50,6 kb

Зразок заяви про прийняття спадщини за законом

Заява про прийняття спадщини за законом - закачати/переглянути *.doc, 48,1 kb

Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом

Заява про прийняття спадщини за заповітом - закачати/переглянути *.doc, 51,7 kb

Зразок заяви про видачу свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину

Заява про видачу майна спадкоємцям - закачати/переглянути *.doc, 47,6 kb

ПЛАТЕЖІ ЗА ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ 

Державне мито

Якщо Ви оформляєте в державній нотаріальній конторі свої спадкові права, то відповідно до вимог чинного законодавства Вам необхідно сплатити наступні платежі (відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про нотаріат"):

Стаття 19. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Розмір ставок державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину та пільги щодо його сплати встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93 (із змінами і доповненнями).

Так, за видачу свідоцтва про право на спадщину стягується державне мито у розмірі, встановленому підпунктом "ж" пункту 3 статті 3 зазначеного Декрету, - 0,5 відсотка суми спадщини.

За видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі стягується державне мито у розмірі 0,1 відсотка суми спадщини, іншим спадкоємцям - 0,5 відсотка суми спадщини.

За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами контори, виконавчого сільської, селищної, міської Рад народних депутатів за місцем надання послуги дій) - у розмірі встановлених нотаріальних ставок за відповідні комітету дії (крім цього сплачуються фактичні витрати, пов’язані з виїздом для вчинення).

Пільги

Пільги щодо сплати державного мита передбачені статтею 4 вищезазначеного Декрету. Зокрема, від сплати державного мита звільняються громадяни за видачу їм свідоцтва про право на спадщину: 

• на житловий будинок, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
• на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства.

Крім того, від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій звільняються громадяни:

• віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
• віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 01.01.1993 вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
• інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• інваліди I та II групи.

Плата за додаткові послуги правого характеру

Одночасно зазначаємо, що за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції.
Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України (частина 2 статті 19 Закону України "Про нотаріат"

Стаття 19. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

Пунктом 10 Примірного положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.01.1998 № 3/5, передбачено, що від сплати за надання правової допомоги звільняються

• інваліди Великої Вітчизняної війни;
• інваліди 1-ї та 2-ї груп;
• громадяни - за надання їм правової допомоги, необхідної для призначення та одержання державних допомог та пенсій.

СПАДКОВИЙ РЕЄСТР

З метою підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000 № 51/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 07.04.2005 № 33/5), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.2005 за № 373/10653, створено Спадковий реєстр.

Плата за внесення записів та видачу витягів зі Спадкового реєстру Пунктом 5 наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2005 № 33/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.2005 за № 373/10653 встановлено, що:
за внесення до Спадкового реєстру одного реєстраційного запису про посвідчення, зміну або дублікат заповіту з видачею про це витягу - у розмірі двадцяти п’яти грн. п’ятдесяти коп., з урахуванням ПДВ;
за внесення до Спадкового реєстру одного реєстраційного запису про посвідчення або дублікат спадкового договору; свідоцтво або дублікат свідоцтва про право на спадщину з видачею про це витягу - у розмірі тридцяти чотирьох грн., з урахуванням ПДВ;
за перевірку наявності чи відсутності заповіту за заявою спадкоємця за законом, якщо така перевірка не пов’язана з відкриттям та веденням спадкової справи, з видачею про це витягу - у розмірі сімнадцяти грн., з урахуванням ПДВ.

Крім того, згідно пункту 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882, нотаріальні дії вчиняються нотаріусами України з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.
Витрати, пов’язані з використанням спеціальних бланків, відшкодовують особи, щодо яких або в інтересах яких вчинені нотаріальні дії (пункт 3.5 Положення про постачання, зберігання, облік та звітність витрачання бланків нотаріальних документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.06.1999 № 36/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.1999 за № 437/3730 (із змінами і доповненнями).

На сьогодні вартість одного спеціального бланка нотаріальних документів становить 6 грн. 40 коп.

Категорії громадян, що звільняються від плати за звернення до Спадкового реєстру

Відповідно до пункту 5.4 вказаного Положення, інваліди I та II груп, інваліди Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи звільняються від сплати коштів за всі звернення до Спадкового реєстру.

Із звільненням від плати здійснюється внесення до Єдиного реєстру реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину на користь громадян, віднесених до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, непрацездатних за віком, дітей-сиріт та держави.

Від сплати коштів за внесення до Єдиного реєстру реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину звільняються громадяни, що успадковують майно осіб, які загинули при захисті України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони приватної власності або колективної чи державної власності, а також осіб, реабілітованих у встановленому порядку.

Оподаткування доходів, отриманих у спадщину

З 01.01.2005 набрала чинності стаття 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
Згідно вимог статті 13 Закону дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб і відображається ним у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація).

В той же час, Закон диференційовано підходить до оподаткування доходів, отриманих у спадщину. Вищезазначеною статтею, зокрема, передбачено, що при отриманні спадщини, об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою у разі успадкування нерухомого та/або рухомого майна одним із подружжя або іншим членом сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти.

Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (підпункт 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону).

нагору ↑